| Підробки й витівки
Третя група шахрайств — фактичні
підробки. У цьому випадку придбане право власності, як правило, не
страждає, однак реально куплений об’єкт може суттєво відрізнятися від
того, який клієнт планував придбати. Приміром, продається квартира без
обробки або, що перебуває в поганому стані. Однак показується покупцеві
не вона, а подібна по параметрах і краща по стану, у тому ж будинку.
Для цього «підставна» квартира
попередньо орендується на короткий строк і на ній міняється номер.
Покупці, як показує практика, такими «дріб’язками», як перевірка
нумерації, у ході оглядів особливо не «заморочуються». Класичний
випадок, коли сибіряка-нафтовика, що зовсім не орієнтувався в столичних
вулицях, що й бажав купити квартиру на Фрунзенській набережній,
заздалегідь перемінивши табличку, привезли на Симоновський вал, не знає
хіба що тільки початківець ріелтор. Суть справи в тому, що підставну
квартиру нафтовикові успішно й продали. Тобто дивився він квартиру на
Фрунзенській, а купив на Симоновському валу.
Нарешті, до «милих витівок» можна
віднести досить грубе захоплення чужої житлоплощі. Але ж, дійсно,
рейдерські нальоти починаються, видалося б, просто з витівки. А
відбувається це так: у комунальній квартирі купується кімната, або, як
говорять юристи, частка. Уявимо, що житлове приміщення має декількох
власників. Це можливо, приміром, при одержанні квартири в спадщину або в
результаті приватизації.
Житлова площа одного власника може бути
зовсім незначною, але в силу невеликої кількості квадратних метрів
використовувати свою частку по призначенню її власник не має фізичної
можливості: не можна адже поселитися, скажемо, на трьох квадратних
метрах. Щоб одержати хоч якісь гроші, він готовий продати свою частку
нерухомості практично за безцінь. Цим і користуються квартирні аферисти.
Прикупивши, приміром, половину вартості
частки однокімнатної квартири за $15 тис., вони починають створювати для
інших мешканців нестерпні умови для проживання, найчастіше підселюючи
сумнівних родичів у вигляді циган, пьянчуг, бомжів або хронічних
скандалістів. І адже нікому не поскаржишся: усе відповідає чинному
законодавству. Жертвою стає другий проживаючий у квартирі власник. Вихід
один — роз’їжджатися. На що й роблять основний упор шахраї.
Квартира продається за $150 тис. і
зазначена сума ділиться нарівно між власниками-мешканцями й
власниками-аферистами. У підсумку останні дістають прибуток, рівний $60
тис.
Втім, до всіляких «милих витівок»,
головною з яких є так звана «схована комісія», можуть прибігати й
працюючі на законних підставах ріелтори. Мова йде про одержання брокером
додаткового, погодженого з покупцем прибутку, одержуваного за рахунок
утаювання від клієнта інформації про реальну ціну угоди. Тобто ріелтор
при цьому, по суті, краде гроші у свого замовника.
Природно, що подібне злодійство можливе
лише у випадку, коли інформація про реальні параметри угоди схована від
клієнта. Тому якщо ріелтор перед переглядом багатозначно закочує ока й
таємничим шепотом лопоче, мов, «про ціну ні слова», саме час
насторожитися…
|
